14 ноября 2016 г. 15:43
3734
0
Політолог Петро Олещук пояснює, чому спроби штучно розхитати ситуацію в Україні приречені на невдачу.
Уже давно читаю щось типу "Юля збирає майдан", "Сурков збирає майдан". Ще "Якійсь-чувак-з-новин збирає майдан" і т.д.
Я би міг це пробачити, якби щось таке писали росіяни. Зрештою, вони на наших реаліях розуміються гірше, аніж на політиці на Марсі.
Але писати українцеві таке - дурість.
"Майдан" ніхто зібрати не може. Можна зібрати імітацію. Можна зібрати масову та організовану імітацію, яка переконає когось, що це - "майдан", але "Майдан" зібрати не можна.
Бо "Майдан" - це не тисячі людей на площі, це стан суспільної свідомості.
Через цей стан у певний момент на вулиці можуть вийти мільйони.
Через цей стан буде постійний потік добровольців, який не буде зупинятися.
Люди йтимуть на блокування адмінбудівль, і переважна частина людей у цих самих адмінбудівлях будуть їм співчувати.
І ще одне. "Майдан" не збирається від безвиході. Від безвиході ми лише ниємо у соцмережах або на кухнях.
Обидва "Майдани" в Україні збиралися через надію, і відчуття, що цю надію хочуть відібрати.
Якщо ви зрозумієте ці прості речі, то ви збагнете, що ні "Юля", ні "шатун" "Майдан" не зроблять. Але якщо це буде справжній "Майдан", то його просто так "закрити" не вийде.
P.S. Особисто я бачу такі потенційні теми для "Майданів": справжня люстрація та у випадку реалізації "Мінських домовленостей" у невигідному для України ключі.
